Грузія відступила…
Як ми і припускали, російська сторона різко негативно поставилася до вимоги України вивести війська РФ із “території суверенної Грузії”. І тут може бути два пояснення достатньо непрофесійній ноті українців: або наше МЗС погано знайоме із ситуацією в зоні конфлікту і дійсно не розуміє, що війська введені після підлого обстрілу сил миротворців і початку етнічних чисток, або заява писалася Посольством США.
Москва достатньо нервово відреагувала на лист українського МЗС, заявивши, що “українська держава, яка весь останній час азартно озброювала до зубів грузинську армію, тим самим прямо заохочуючи керівництво Грузії до інтервенції і етнічних чисток у Південній Осетії, не має ніякого морального права повчати інших і, тим більше, претендувати на свою роль у врегулюванні”.
Зрозуміло, що зброя продавалася законно – але дивує позиція Президента і його міністра закордонних справ, які в своїй ноті висловили співчуття з приводу бід грузинського народу, але ні словом не обмовилися з приводу знищення 1,5 тис. (на той момент) осетинів, які, мабуть, під поняття “мирне населення” не підходять. Адже півтори тисячі – це 2 % населення. За один день.
“Не висловивши ні слова співчуття у зв’язку із загибеллю величезного числа мирних жителів і російських миротворців, які на підставі мандата СНД виконують свій обов’язок по врегулюванню конфлікту, українська сторона стала висловлювати необґрунтовані претензії до Російської Федерації”, – йдеться в заяві МЗС РФ.
Додамо від себе – окрім знищення мирного населення грузинські війська цілеспрямовано обстрілюють колони з гуманітарним вантажем, медичні установи, а також намагаються знищити журналістів. Тільки за вчорашній день грузинським спецназом, що діє “партизанськими методами”, були поранені декілька журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків – відповідні відео сьогодні крутять більшість світових агентств. При цьому “горді грузини” намагаються обходити стороною великі військові формування, відіграючись саме на журналістах, поранених і місцевому населенні, зокрема жінках і дітях.
МЗС Грузії в свою чергу стало на захист України. “Дивно, коли російська сторона говорить іншим країнам про мораль. Це відбувається на тлі того, коли російська регулярна армія здійснює повномасштабні бойові дії проти суверенної Грузії і бомбить мирне населення по всій території країни”, – вказується в заяві.
Правда, як ми вже зазначали, всі факти “бомбардування мирного населення” поки виявилися “липою”.
У заяві наголошується, що “протягом останніх років російський уряд інтенсивно озброював цхінвальський кримінальний режим, який тримав в полоні (?) місцеве мирне населення”.
Логіка залізна – сталінсько-саакашвілівська. Адже, згідно з вказівкою тов. Сталіна, усі, хто знаходився в полоні під час ВВВ, зазнали репресій. Так і Саакашвілі вважає, що краще знищити осетинів, ніж віддати їх у “полон” “цхінвальському кримінальному режиму”. Небезпечна логіка – хоч і залізна. Фашистська по суті…
Показово, що Європейський Союз відмовився стати на сторону Грузії, закликавши Москву і Тбілісі “невідкладно припинити бойові дії” в Південній Осетії і “повернутися до стану, який був до початку конфлікту”.
На відміну від “української ноти” в заяві ЄС висловлена “глибока стурбованість у зв’язку з жертвами і стражданнями, які випали на долю населення, значними руйнуваннями, числом біженців, що збільшується” в зоні конфлікту. Нічого дивного – цілі у Європи і України різні.
Європа стурбована повідомленнями про атаки російськими військами території самої Грузії, а також бомбардуваннями Тбілісі. Правда, зазначають самі європейці, ніяких підтверджень цієї інформації, окрім “мамою присягаюся” пана Саакашвілі і його команди – не існує.
Уночі офіційні особи Грузії оголосили про те, що “російські винищувачі скинули три бомби на аеропорт у Тбілісі”. Правда, коли західні журналісти дісталися до аеропорту, щоб зняти руйнування, МЗС терміново поміняло трактування, заявивши, що ці “бомби були скинуті на військовий аеродром, що належить “Тбілавіабуду”. Але перевірити, говорять вони, не можна – підприємство закрите.
До цього міністерство економіки Грузії заявило, що російські бомбардувальники завдали удару по нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан. Але і тут невдача – жодна (!) з бомб в ціль не влучила. Дивно – масована атака – і жодного влучення.
Грузія також заявила, що кораблі Чорноморського флоту увійшли на їхню територію, відкривши вогонь по “грузинських військових кораблях”. І знову дивно – жодний (!) грузинський корабель не постраждав!
Правда, як підтверджують європейські спостерігачі в самій Грузії, “кораблі ЧФ здійснюють пересування в акваторії Чорного моря, прилеглої (!) до морського кордону Грузії”. Що ж до атаки на “грузинський флот”, який, за великим рахунком, можна знищити за декілька хвилин, то, як виявилось, кораблі ЧФ “відкрили загороджувальний вогонь” під час спроби військових кораблів Грузії наблизитися до берегів Абхазії.
Офіційний Тбілісі так забрехався, що навіть ООН не довіряє обіцянкам грузинської влади не “мочити” спостерігачів ООН – після односторонніх атак на сили миротворців, які майже добу не відповідали на провокації і неприкриту агресію, вірити в чистоту помислів пана Саакашвілі якось важко. Тому з Кодорської ущелини Абхазії терміново відкликані 15 військових спостерігачів ООН – “з міркувань безпеки”. Адже “приберуть” оонівців як непотрібних свідків – і спишуть на росіянах або осетинів.
Сьогодні вночі міністерство внутрішніх справ Грузії оголосило, що грузинські війська повністю виведені з території Південної Осетії.
Чому про це оголошує міністерство внутрішніх справ – незрозуміло. Мабуть, йдеться про “внутрішні війська”, оскільки регулярні війська Грузії продовжують вести бої із російською армією, а помічник командувача Змішаними силами з підтримки миру (ЗСПМ) в регіоні Володимир Іванов заявив: “Миротворчими постами в зоні конфлікту фіксується наявність підрозділів міністерства оборони Грузії, особового складу і техніки грузинської армії, зокрема бронетехніки і артилерії”.
Проте, як нам здається, через декілька днів все закінчиться. Спочатку грузинські війська покинуть територію Південної Осетії (реально, а не тільки в заявах Тбілісі), потім почнуться консультації, після яких постраждала Осетія зможе вимагати самостійності. І Європа просто зобов’язана буде погодитися.
Нагадаємо, що незалежність Косова була підтримана частиною світової спільноти з одним застереженням – це не стане прецедентом для інших територій, які намагаються добитися самостійності. Проте ми ще тоді писали, що таймер включений і рано чи пізно “косівський синдром” дасть про себе знати як мінімум у відносинах Грузії і невизнаних офіційним Тбілісі республік.
Тепер, як і Косово, Південна Осетія може вимагати самостійності на підставі неможливості співіснувати з катами “осетинського народу”: 2 % знищеного населення всього лише за добу – це серйозний аргумент.
Адже все можна було вирішити спокійно, мирно – всього лише дати республікам більше прав і свобод. Але які свободи можуть бути в державі, що будує суто американську демократію?
До речі, про це треба і Україні задуматися – що у нас мається на увазі під “демократією”, яку принесли в країну “чисті руки” Віктора Ющенка?
P.S. Редакція не у всьому поділяє думку автора – матеріал опублікований для обговорення.
Коментарі (Без коментарів)
Ця новина усе ще не має коментарів
Додати коментар