За показниками гендерної рівності Україна наближається до арабських країн
Такий сумний діагноз поставив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода, розповідаючи про факти дискримінації за ознакою статі під час засідання Запорізького прес-клубу.
За словами експерта, статева дискримінація відбувається у багатьох сферах. Ми бачимо це у сфері зайнятості, коли жінки отримують зарплатні в середньому на 30 % менше, ніж чоловіки. Нерівність наявна і у владі: у Верховній Раді – лише 34 жінки, або 7,6 % жінок, в обласних, міських та районних радах – від 11 до 15 % жінок. У державному управлінні важко знайти жінку на керівній посаді. Відбувається дискримінація і при працевлаштуванні: 60% вакансій призначені для чоловіків, решта - для представників обох статей. Причому, зауважив Максим Борода, дискримінація у всіх її проявах в Україні практично не карається. Єдиним виходом з такого становища експерти вбачають у прийнятті законодавчих актів. Зокрема, пан Борода презентував концепцію Закон України «Про захист від дискримінації за ознакою статі», яким передбачається введення санкцій, компенсацій приписів та інша відповідальність за вчинення дискримінації.
Однією з вразливих щодо дискримінації за ознакою статі галузей є підприємництво. Про його ґендерні аспекти розповіла представник Міжнародної фінансової корпорації Леся Ничипоренко. Вона зокрема презентувала дослідження „Жінка+бізнес=розвиток”. Виявляється, серед підприємств, контрольованих жінками, переважають малі, і таких лише 26 % загальної кількості. А ось власницями великого бізнесу є лише 2% жінок.
Жіночий бізнес характерний утрудненим доступом до кредитів, менш оптимістичним прогнозом розвитку та нижчим інтересом щодо стратегічного планування. Водночас, як показують дослідження, жіночий бізнес відрізняється від чоловічого більшою законослухняністю, прозорістю, етичністю та соціальною відповідальністю.
Леся Ничипоренко розповіла про обставини, які заважають жінкам робити кар’єру. Перше місце серед таких перешкод, як визначили самі жінки, займають зовсім не родина й дім, а недостатній професіоналізм. Пані Ничипоренко також надала низку рекомендацій щодо поліпшення ситуації.
Проте, чи очікує на Україну в найближчому часі гендерний прорив, говорити важко. Доля проекту Закону „Про захист від дискримінації за ознакою статі” залежить від того, коли Рада нарешті стане дієздатною й зможе розглядати та приймати закони.
Джерело: Запорізький прес-клуб
Коментарі (Без коментарів)
Ця новина усе ще не має коментарів
Додати коментар