Як виховати надійного помічника?
Майже щодня військовослужбовці зенітної ракетно-артилерійської батареї, якою командує капітан Іван Трухан, проводять заняття на навчально-тренувальному комплексі - відпрацьовують нормативи з переведення зенітно-гарматного ракетного комплексу «Тунгуска» у готовність № 1. Окрім цього екіпажі тренуються діяти злагоджено, завантажувати боєприпаси з різних положень та готуватися до стрільби, вивчають матеріальну частину за спеціальностями.
- Це обумовлено тим, що підрозділ наприкінці квітня виїде на державний полігон ППО Сухопутних військ у смт Тучин Рівненської області, де братиме участь у тактичних навчаннях з бойовою стрільбою, - розповів командир батареї. – А для військовослужбовців це серйозний іспит. Адже ці стрільби у них перші. Незважаючи на те, що підрозділ на 50 відсотків укомплектований контрактниками, я хвилююсь за підлеглих.
Річ у тім, що ці контрактники (мова йде про 40 відсотків з 50) поки що знають та вміють менше, ніж «піврічний» строковик. Бо строкову вони не служили, а восени минулого року виявили бажання служити за контрактом.
Як пояснив капітан Іван Трухан, майже всі вони із навколишніх сіл.Там більш-менш оплачувану роботу знайти важко, деколи й просто неможливо. Тому юнаки, щоб хоча щось заробити, обирають контрактну службу. А ось хлопці з міст йдуть переважно на строкову. (Там роботи більше і оплачується вона дорожче, ніж у селі).
Оператор солдат військової служби за контрактом Олег Андронік на службу за контрактом пішов свідомо.
- Вдома заробити грошей, бодай на одяг, неможливо, - каже він. - Якби пішов на строкову, батьки б турбувались за мене, відвідували. А це додаткові витрати. Тепер батькам чим можу допомагаю я, до того ж майже щодня вдома.
Юнаки уклали контракт на три роки. На відміну від строковиків контрактники будь коли можуть вийти у місто, є значна різниця щодо грошового забезпечення. Рік контрактної служби зараховується за пів року строкової. Якщо такий контрактник захоче достроково розірвати контракт, наприклад, через рік служби, то йому доведеться дослужувати ще пів року строкової служби, а також відшкодувати на користь держави певну кількість грошей, що були на нього витрачені.
А ось у командирів через таких контрактників проблем стало більше. По-перше, цю людину спочатку потрібно навчити, як строковика, а потім - як помічника. По-друге, кожного ранку переживання: чи не спізниться на службу, чи не прийде на підпитку?
… Попереду у підлеглих капітана Івана Трухана –іспит на бойову зрілість. Командир та офіцери батареї докладають усіх зусиль, щоб військовослужбовці діяли вправно та злагоджено і у вирішальний момент не схибили. А військовики наполегливо тренуються - хочуть довести, що вони не підведуть.
Майор Сергій БЕРЕЦЬ.Західний регіональний медіа-центр МО України (м. Львів).
Коментарі (Без коментарів)
Ця новина усе ще не має коментарів
Додати коментар